- огорнути
- [огоурну/тие]
-ну/, -го/рнеиш; нак. -горни/, -н'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
огорнути — див. огортати … Український тлумачний словник
огорнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
огорнений — ого/рнутий, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до огорнути … Український тлумачний словник
позатягати — а/ю, а/єш і позатя/гувати, ую, уєш, док., перех. 1) Затягти, помістити куди небудь усе чи багато чогось, усіх чи багатьох. 2) Втягти в середину чого небудь, у себе, засмоктати все чи багато чогось, усіх чи багатьох. || безос. 3) у сполуч. зі сл.… … Український тлумачний словник
поснувати — I ую/, ує/ш, док., перех. 1) Снуючи нитки, виготовити основу тканини. 2) перен. Обплести, огорнути, оповити і т. ін. багато чого небудь, у багатьох місцях. II ую/, ує/ш, док., розм., рідко. Те саме, що посновигати … Український тлумачний словник
упасти — I (впа/сти), упаду/, упаде/ш, док. 1) Досягти якоїсь поверхні, валячись згори вниз взагалі або з якогось предмета під дією власної ваги. || Випасти у вигляді опадів (про сніг, дощ і т. ін.). || Виділитися з атмосфери, осісти (про туман, росу і т … Український тлумачний словник
оточити — I = оточувати 1) (розташуватися, зайняти місце навколо кого / чого н.), о(б)ступити, о(б)ступати, о(б)пасти, о(б)падати, обтовпити, обстати, обставати, обліпити, обліплювати, облипнути, облипати, облипнути, облягти, облягати, обсісти, обсідати;… … Словник синонімів української мови